Q&A: найчастіші питання щодо неплатоспроможності фізичних осіб та відповіді на них
Після участі наших колег у вебінарах з підвищення кваліфікації для адвокатів з питань відновлення платоспроможності фізичних осіб до нас надійшли питання, на які ми, звісно, відповіли. Готуйте смачний напій, усідайтеся у крісло та читайте, ми старалися!
Питання: Доброго дня! Запитання до лектора:Скажіть, будь ласка, на підставі чого Ви зробили висновок, що розмір боргу в 30 мін.зп. є основною підставою для банкрутства, а інші – додатковими? Ст. 115 КУзПБ про це не говорить.Дякую!
Відповідь: Стосовно Вашого питання щодо підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи слід зазначити наступне.Дійсно, Кодекс України з процедур банкрутства, а саме ч.2 ст.115, зазначає за яких підстав боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Законодавець конкретно не визначає, які з наведених підстав є основними чи факультативними. Натомість, тенденції судової практики говорять про те, що відкриття провадження у справі про неплатоспроможність можливе за умови наявності хоча б однієї із підстав, визначених частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.Судова практика визначає, що саме така підстава може слугувати приводом для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.Як приклад варто зазначити Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2020 по справі №904/1454/20 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/89622488) та Ухвалу Господарського суду Київської області від 07.05.2020 по справі №911/322/20 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/89182241).
Питання: Вітаю. Прошу відповісти на питання про засоби виявлення кредиторів фізособи, а саме, яким чином кредитори мають дізнаватися про процедуру банкрутства боржника (де публікуються такі відомості).
Відповідь: Стосовно Вашого питання щодо виявлення кредиторів фізичної особи-боржника слід зазначити наступне.Відповідно до ст.114 Кодексу України з процедур банкрутства, у арбітражного керуючого немає обов’язку з пошуку кредиторів боржника. Аналогічних обов’язків не зазначено також і у ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства.Згідно з ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.Офіційне оприлюднення оголошення здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України господарським судом, в провадженні якого розглядається справа про відновлення платоспроможності фізичної особи. У зв’язку з тим, що наразі Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує в повному обсязі, публікації оголошень здійснюються на веб-сайті Вищого господарського Суду України (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/). Таким чином, саме кредитор зобов’язаний відслідковувати відкриті провадження у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Питання: Доброго дня! Яка практика застосування ч. 2 ст. 7 КУзПБ щодо звільнення найманого працівника та виплати заробітної плати у зв’язку із банкрутом юридичної особи?
Відповідь: Стосовно звільнення найманих працівників п. 1 ст. 61 КУзПБ передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. На практиці ліквідатор видає наказ, яким попереджає найманих працівників про майбутнє звільнення, відповідно до ст. 40, 49-2 КЗпПУ працівники повинні бути попереджені за 2 місяці до запланованої дати звільнення. Зазначеною датою звільнення здійснюється практичне звільнення працівників, видається наказ, оформлюються трудові книжки. Відомості щодозаборгованості із заробітної плати вносяться ліквідатором до реєстру вимог кредиторів на підставі даних бухгалтерського обліку боржника. Виплата заборгованості з заробітної плати звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута. У випадку якщо суми грошових коштів, отриманих з реалізації майна не достатньо для погашення заборгованості із заробітної плати у повному обсязі – погашення грошових вимог здійснюється пропорційно. Якщо працівник бажає звернутися до суду з метою отримання судового рішення щодо стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, він відповідно до п. 2 ст. 7 КУзПБ повинен звернутися до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.У разі повного або часткового задоволення вимог найманого працівника щодо суми заборгованості із заробітної плати та компенсацій вимоги такого працівника будуть внесені ліквідатором до реєстру кредиторів окремо. Однак погашення таких грошових вимог у будь-якому випадку буде відбуватися у відповідності до ст. 64 КУзПБ.
Питання: Доброго дня, маю запитання по темі семінару.Частиною 3 статті 87 КУзПБ встановлено, що протокол про проведення аукціону та акт про придбання майна на аукціоні є підставою для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та державної реєстрації права власності на майно або майнове право в порядку, передбаченому законодавством України.Кодекс набрав чинності 21 квітня 2019 року та введений в дію 21 жовтня 2019 року. За частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з дня введення в дію цього Кодексу Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” втратив чинність. Таким чином, Закон не чинний з 21 жовтня 2019 року.Відповідно до підпункту 5 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» до нотаріальних дій, які вчиняються нотаріусами, відноситься видача свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).Глава 12 розділу ІІ чинного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі – Порядок), установлює процедуру видачі нотаріусом свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Частина 4 глави 12 розділу ІІ Порядку регулює видачу нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство.Так, п. 4.1. глави 12 розділу ІІ Порядку передбачено, що придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до статті 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва за умови надання договору купівлі-продажу, оформленого відповідно до статті 50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Нотаріальна форма М27-1 теж змін не зазнала і містить посилання на ст. 75 згаданого Закону. Нотаріуси м. Кропивницького з посиланням на Порядок відмовляються до внесення в нього змін видавати свідоцтва та реєструвати право власності покупця на майно.Яка (з практики) ситуація у великих містах (Києві, Дніпрі)? Яка позиція нотаріусів?
Відповідь: Дійсно, на сьогоднішній день в Україні існує проблема не лише у м. Кропивницькій з реєстрацією права власності та отриманням свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Описана Вами ситуація розповсюджена на всій території України.З практики можу зазначити, що є як нотаріуси, які розуміють колапс ситуації, приймають протокол про проведення аукціону та акт про придбання майна на аукціоні та видають відповідне свідоцтво, так і нотаріуси, які відмовляють у здійснені реєстраційних дій.
Питання: Доброго дня! Чи встановлений якийсь строк (я не знаходжу) на отримання покупцем свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні та реєстрації майна в державному реєстрі прав на нерухоме майно? Чи можна це зробити, наприклад, через 10, 20 років, на підставі наявного протокола і акта?
Відповідь: Строк на отримання покупцем свідоцтва не встановлений. Теоретично звернутися до нотаріуса з метою отримання свідоцтва можна у будь-який час, однак варто враховувати, що у випадку визначення нотаріусом помилок/недоліків документів виправити їх через 10-20 років буде практично неможливо.
