Відновлення платоспроможності фізичної особи
В Україні майже половина кредитів в іноземній валюті, забезпечених іпотекою квартири або житлового будинку, є проблемними, оскільки через значну девальвацію гривні з моменту їх оформлення, позичальники втратили здатність обслуговувати свої зобов’язання. Кодекс України з процедур банкрутства, яким, зокрема, передбачається процедура відновлення платоспроможності фізичних осіб, передбачає механізм реструктуризації таких кредитів. Реструктуризація є збалансованим інструментом, який рівною мірою дозволить захистити інтереси як кредиторів, так і позичальників.
Наразі реструктуризацію здійснюють лише окремі банки, проте з моменту введення в дію Кодексу всі клієнти банків, які мають проблемний іпотечний кредит, можуть його реструктурувати. У такий спосіб можна поновити кредитну історію позичальників, які через об’єктивні причини не могли обслуговувати свої борги, та очистити ринок іпотечного кредитування від непрацюючих кредитів і поновити його роботу.
Абз.1 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом п’яти років з дня введення в дію цього Кодексу (з 21.10.2019 року по 21.10.2024 року) заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Застосування даної норми в практичній діяльності адвоката та арбітражного керуючого є ускладненим з огляду на відсутність чіткого визначення переліку суб’єктів, які мають право на звернення до суду – чи має право особа, яка є відмінною від позичальника (майновий/фінансовий поручитель), на реструктуризацію «чужого» кредиту за пільговими ставками та особливим механізмом?
Спеціалісти Правової Константи вважають, що дану норму слід тлумачити телеологічним способом (з врахуванням діалектики мети закону, засобу її досягнення та надання висновку про мету норми, зважаючи на загальну спрямованість правового регулювання конкретних відносин). Отже, враховуючи спрямування норми на забезпечення конституційних прав громадян, відновлення довіри до банків та інших фінансових установ, вжиття оперативних заходів та мінімалізації можливих збитків громадян при виконанні своїх кредитних зобов’язань, коло суб’єктів слід визначати через положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Отже, право на реструктуризацію виникає у особи, майно якої виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами (п.1 ч.1 зазначеного Закону).
